Нава

Навою у снах
Вона лине, а в очах
Страх...
Птах...
Лови, уві імлі
Вона є, але ні... Є...

Сивіє... В'є...
Тьмяною сльозою зволожує
Вона є...

Вона знов і знов...
Її рухи, наче кров
Знов і знов...
Вона є у снах
Зниклою, а на вустах є...

Линучи навою,
Обіймами болю,
То лиш сміх її!

Вона лине,
Вона є, але і ні, але і є
Вона знову...
Вона є,
Вона у снах,
Знову її рухи, наче кров,
Вона знов...
Вона лине,
Вона є, але і ні, але і є
Вона знову...
І наче птах
Віє очима сивими її!

Поділитись сторінкою: