Не вмре наша пiсня

Моя Україна i древня, i нова,
Сумна, чи весела, ти люба менi,
Милуюся цвiтом твоiм калиновим,
Чарують мене солов'їнi пiснi,
  За мову, за пiсню дзвiнку 
  Й любов до Вкраiни палку
  Нас гнули й ламали,       | (2)
  Та все ж ми спiвали       | (2)
  Пiснi матерiв сповитку.   | (2)

Нас є по чужинах, сибiрах, Чикаго,
I скрiзь, де багата i щедра земля.
Лиш пiсня єдина втамовує спрагу
I там на чужині серця звеселя.
Вона на чужих берегах,
Мов вiчний чумацький той шлях,
   Щоб присно i нинi        | (2)
   Не всохло корiння        | (2)
   Не згасла любов у серцях.| (2)

Не вмре наша пiсня, не вмре наша мова,
Не вмре Украiна, вiками iй жить,
Допоки гуляє ще хвиля Днiпрова,
Допоки, мов скеля, град-Київ стоїть.
   Тож хай наша пiсня луна,
   Допоки гуляє весна.
   Допоки жевемо.           | (2)
   Ми з пiснею йдемо,       | (2)
   Черпаємо сил з її дна.   | (2)

Одна в нас родина,          | (2)
Вiд батька до сина,         | (2)
Нас пiсня рiднить i єдна.   | (2)

Поділитись сторінкою: