Там...

Там пекло і рай
Заплелись у лабуззя отруйне,
Там світ за межею,
За краєм, і все навпаки:
З любові вилазить
Жахіття нестримане, буйне,
З кохання зростають
Потвори, скелети, кістки...

Там храми хрестами
Увігнані в землю-багнюку,
Там джунглі з іще
Ненароджених хижих дітей,
Чіпляють за хмари
Покручені ламані руки
Сліпих і одвічно голодних
Пожадних людей...

Там площі червоні
Від крові, пролитої звіку,
Там ріки заповнені
Відчаєм, болем, слізьми...
Ну визнай, що ти
Прямував не туди, чоловіку,
Не там ти шукав,
Брате Конраде, серце пітьми...

Поділитись сторінкою: