Дякую, що відпустив

Дякую за те, що відпустив,
І за те, що зрікся, як прокази.
Я не знаю, чи мене простив,
Та тобі простила всі образи.

Всі твої слова, немов полин,
Досі піднебіння припікають.
Але часу неймовірний плин,
Почуття потроху вже згасають.

Знаєш, тиші більше не боюсь,
Не боюсь, коли в кімнаті темно.
Як мости палають, я сміюсь,
Розумію - не моє, даремно.

Що сама не знаю навіть, як -
Стало мені долю свою шкода.
Я ж тобі не треба, а відтак -
Хай тобі пісні співа свобода.

І слова гіркі мене не б'ють,
Протияддя вивела з роками.
Дякую, що відштовхнув. Забудь
Все хороше, що було між нами.

Дякую за те, що відпустив,
За усе, що було і не було.
Дякую за те, що не любив,
Бо тебе б інакше не забула...

Не тримай, не треба... Відпусти,
Спогад більше серця не зігріє.
Ти мене прости. Прошу, прости,
Що чекати все життя не вмію...

Поділитись сторінкою: