Привіт Листопад!

Привіт, листопад, красеню кароокий!
Я бажаю сонячної осені тобі!
Окутав туман океан синьоокий,
Шукає мій зір прекрасні миті золоті...

О, мій птаху милий, листопад, листопад!
Я так не хочу іти до лютої зими.
Поверни мої молоді літа назад,
Де колись в саду цвіла вишнею для весни!

Іду осінніми стежками в листопад,
Насолоджуюсь у барвах красою землі.
Випромінює до сонця бурштином сад,
Купаюсь у чудовій неповторній красі...

Листопад в саду озолотив крони дерев,
Дарує кленове жовте листя в руки...
Вітерець реве, немовби розлючений лев,
І розганяють хмари сиві дуби, буки...

На вагу золота є погожий Божий день,
Життя бистрою рікою кудись біжить...
Ще не натішилась... Не доспівала пісень,
А життя за вітром летить, удаль летить...

Поділитись сторінкою: