Ти схожа на циганку!

Цю жінку, мій Боже, люблю, як тебе!
Красуня, як зоряна ніч, духмяна.
Її врода, як пречисте небо голубе,
Дозволь любити, назвати "Кохана!"

Я малюю її портрет в уяві...
Милий силует із зоряних мрій.
Чую пісню у високій октаві,
Лунає ніжний голос між лелій...

Я бачу твій образ у нічній пітьмі,
Пишну постать осяює ясно зірка,
І здалека усміхаєшся мені,
Без тебе туга... На душі гірко...

Моя кохана, я так люблю тебе!
В цю мить назустріч до тебе спішу!
Ти ведеш у казковий рай мене,
Я ловлю у душу усмішку твою!..

Люблю тебе як мати немовля!
У серці лелію думки про тебе!
Ти, як Богиня на картині здаля,
Що манить здалека до себе...

Осяяна в місячному серпанку,
Стрункий ніжний стан, довгі коси,
Так схожа на смагляву циганку,
На троянду, що п'є вранішні роси...

Поділитись сторінкою: