Інтро

Моє сумління – відсутність боргів,
Моє покоління – список ворогів,
Моя країна – плавильний казан,
Моя батьківщина – залізничний вокзал.
Я маю право на рухи і слова,
Свобода вибору – продажна й нежива.
Відсутність болю допоможе у житті,
Наше виправдання помирає на хресті...

Приспів:
Мертві виходять через власний портал,
Так добре горить урядовий квартал,
Вчорашня команда тікає з корабля,
Вогнем підпливають прикордонні поля...

Я пам'ятаю всіх, хто замовк,
Кордони совісті закриті на замок.
Кордони злості глибокі, мов шов,
Я буду пам'ятати всіх, хто здався і пішов...
Епоха опору, епоха вогнів,
Країна, ніби прапор, підіймає свій гнів.
В країні лишаються останні з могікан,
Гризи свою лапу, потрапивши в капкан...

Приспів.

Епоха пройобів, епоха голосінь,
Час, що складається із болю та прозрінь,
Час, коли пам'ять спресовується в мить,
Давай, говори про те, що бісить і злить...

Поділитись сторінкою: