Ми зустрітися могли десь в іншому мереживі
Палких слів і незбагненних мрій
Там, де очі водночас здивовано щасливі і збентежені
Поміж чимось невдоволених собою вій.
Дивом дивуватися й гортати час у пам'яті,
Лише очі у захопленні блищать,
Навіть дивиною неможливо пояснити бліки ті,
Коли через вії дивляться вони й про щось мовчать.
Тільки б не сполохати у візерунках пам'яті
Давній спомин про мереживо ночей,
Котрі у примарних снах були освітлені
Блиском поміж вій примружених очей.
І на мить на місці встояти не в силі
Йдуть роки, а потім вони просто вже летять,
Спогадів політ затамували такі милі
Очі, що крізь вії дивляться й про все мовчать.
Невід'ємним у житті є спомин вічності:
У безодні й безкінечності ночей
Є згадати що, коли вони були осяяні
Світлом хоч на мить здивованих очей.
Поділитись сторінкою:
ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПІСНЮ
[cховати]
Ключові слова: Бардівські пісні, Очі такі різні водночас..., Анатолій Рибін Джерело: Літопис авторської пісні України №6 (332) 2015 рік
Пісню додано:11.02.2015 Відредаґовано:11.02.2015 Переглядів:516
Увійдіть як зареєстрований користувач, щоб прослухати.
Увага! Всі матеріали можна скачати безплатно виключно з ознайомчою метою для приватного використання! При додаванні файлів зважайте на авторські права! Щоб мати змогу додавати файли, у Вашому бровзері має бути дозволений JavaScript та відкривання нових вікон!
ВІДЕОЗАПИСИ, КЛІПИ
На жаль, до цієї пісні поки що немає жодного кліпа :(
1. Анатолій Рибін (член клубу) 28.09.2018 16:04 В ІНШОМУ МЕРЕЖИВІ
Ми зустрітися могли десь в іншому мереживі
Слів палких і незбагненних мрій,
Там, де очі водночас щасливі і збентежені
Поміж чимось не вдоволених собою вій.
Дивом дивуватися й гортати час у пам"яті,
Лише очі у захопленні блищать,
Навіть дивиною не можливо пояснити очі ті,
Коли поміж вії дивляться вони й мовчать.
Тільки б не сполохати у візерунках пам"яті
Давній спомин про мереживо ночей,
Котрі у примарних снах були осяяні
Блиском поміж вій примружених очей.
І на мить на місці встояти не в силі
Йдуть роки, а потім вони вже летять...
Спогадів політ затамували такі милі
Очі, що крізь вії дивляться й мовчать.
Не від"ємним у житті є спомин вічності,
У безодні й безкінечності ночей
Є згадати що, коли вони були осяяні
Блиском хоч на мить здивованих очей...
0/0
Адреса цієї сторінки: https://www.pisni.org.ua/songs/3292323.html
Увага! При будь-якому використанні матеріалів сайту обов'язкове посилання (для сайтів - відкрите для пошуковиків гіперпосилання) на "Джерело: проект "Українські пісні" https://www.pisni.org.ua"!