Козацька

На ставку понад водою
Дівча сльози ллє,
Зі ставка разом з бідою
Вона сльози п'є.
Забарився легінь милий,   |
Вісточки не шле,          |
Третій рік півні відпіли, |
А він все не йде.         | (2)

Відзовися, мій миленький,
Я тебе молю,
Бо тебе лиш, мій рідненький,
Одного люблю!
Лиш до тебе серед ночі    |
Подумки лечу,             |
Лиш твої я чорні очі      |
Бачити хочу!              | (2)

Відізвався із-за Бугу
Козак молодий,
Він співав козацьку тугу,
Готувався в бій.
За свободу, за родину,    |
За усіх за нас,           |
І за неньку Україну,      |
І за кращий час!          | (2)

Зачекай на мене, мила,
Я у бій іду,
Зупинити треба силу,
Що несе біду.
Вже тремтять ворожі лави  |
Й їхні королі,            |
Порубаєм їх без слави     |
На своїй землі!           | (2)

Переможу й вернуся
Я у рідний дім,
І на тобі одружуся
Опісля сватів.
І для щастя у родині
Діток заведем,
І на вільній Україні
Славно заживем!
Та для щастя у родині
Діток заведем,
І на вільній Україні
Славно заживем!

Поділитись сторінкою: