Дві білі птиці

Сипала сніжниця сиві порохи
Понад верхи,
На землі не видно світу ні на крок,
Ані зірок.
Я супроти вітру майже збився з ніг,
Не міг, а біг,
Не пускав мене до тебе знавіснілий
Лютий сніг.

Приспів:
Казали ти мені слова сумні про те,   |
Що юна папороть під снігом не цвіте. |
Тобі співав я край дібров,           |
Що в нас любов сильніша у сто крат   |
Від злих морозів та розмов!          | (2)

Виє завірюха, аж тремтить стіна
Коло вікна,
У ранковім лісі засвіт зазорів
Між яворів,
А дві білі птиці стріпують крильми
З пітьми -
Це ми летимо в жадану весну
Через дикий свист зими.

Приспів. (2)

Сипала сніжниця сиві порохи
Понад верхи,
Виє завірюха, аж тремтить стіна
Коло вікна,
На землі не видно світу ні на крок,
Ані зірок,
А дві білі птиці стріпують крильми
З пітьми -
Це ми...

Поділитись сторінкою: