Тореадор

Я бачив сон: то був Мадрид, ПЛАЦО ДЕЛЬ ТОРРО -
Палац де вбивством забавляють юних дам,
Вже осліпили лють тваринну пікадори,
І я із звіром залишаюсь сам на сам.
Пройшли секудни, що здавалися роками
І вже не має поруч дружнього плеча,
Лиш я і звір і перед гострими рогами
Завіса падає багряного плаща.

Приспів:
Дарує славу тільки смерть тореадору,
Ну, що ж під оплески сміливо наступай,
Завдай в останнє милосердного удару,
А от від долі, а от від долі
Милосердя не чекай.

Життя - театр, і мають успіх ті актори,
За ким талант, солоний піт і міць руки
Та хоч сьогодні ти побув тореадором,
Все може завтра обернутись навпаки.
Лиш я і звір і вся різниця, що між нами,
Лише у тім, яким настане повний крах -
З ним обійдуться так, як це було віками,
Тореадора ж друг виносить на руках.

Приспів. (2)

Поділитись сторінкою: