Нудьга

Нудьга, нудьга холодна і бридка,
Вповзла під серце, мов змія.
Зима, зима до краю замела,
Неначе сніг лягла на скроні сивина.
Вночі я чую спів, той дивний спів без слів.
Стривай, стривай, хоч трохи зачекай,
Співай, співай, співай.

Дочка моя - маленьке пташеня,
Моє єдине набуття.
Минають дні, ти плачеш уві сні
Та, як завжди зима поступиться весні.
Лише сніги зійдуть та крильця підростуть.
Злітай, злітай, лети за небокрай,
Тікай, тікай, тікай.

Жона, жона, коханочко моя,
Моє сумління і любов,
Пробач, молю, за бідність і нудьгу,
Я знаю, ще зустрінеш ти весну свою.
І знов я чую спів, той дивний спів без слів,
Співай, співай, нарешті зустрічай, |
Чекай, чекай, чекай.               | (2)

Поділитись сторінкою: