Не вір словам

У далині любові храм,
Прекрасна мрія, сон.
Та не дозволено є нам
Туди зайти разом.
Це я дала такий наказ,
Страшний наказ собі:
Лише банальних кілька фраз
При зустрічі тобі.

Приспів:
Ой, не вір словам моїм, ні устам,
В усміху моїм скритий жаль,
Ти очам повір,  лиш очам,
Туга в них моя і печаль.
Ой, не вір словам моїм, ні устам,
Розум почуттів не збороть,
Ти очам повір, лиш oчам,
Туга в них моя і любов.

Нам порізно, як по стерні,
Доводиться іти.
Але зовсім не спалені
Між нами всі мости.
Як фенікс той із попелу,
Так воскресає знов
Вже стільки раз похована
В моїй душі любов.

Приспів. (3)
Ти очам повір, лиш очам,
Туга в них моя і любов...

Поділитись сторінкою: