| |
Послухайте, люди добрі, дорас заспівау,
Єк шош ни так, вибачаєйте, йинакше ни знау.
Єк ми будем, люде добрі, зватиси народом,
Єк забудем, хто ми такі, тай видків ми родом.
Тай ци Господь Милосердний, буде нам годити,
Єк ми землю свою рідну, ни будем любити.
Послухайте, люди добрі, що хочу казати:
Маєм своє дуже файно й фосо ґаздувати!
Та ми, люде, живім дружно, тай молімси Богу,
Шо би Бог помиг нам війти на добру дорогу!
Тай не дав би в душі стати нам тими старцями,
Шо готові видректиси вид рідної мами.
Бо тим людем вже ни траба свої Батьківщини,
Вни би її проміняли за шмат солонини.
Вни би усе промінєли тай би все пропили,
Тай би так цілу державу з торбами пустили.
Єк для життя ми всі дуже нишшімо природу,
Забруднюїм рідну землю, повітря тай воду.
Послухайте, люде добрі, шо хочю казати:
Час настав тепер вже по-новому ґаздувати! Поділитись сторінкою: 
| |
