| |
Знаєш, пісні не пишуться самі,
Їх пишуть люди з розбитими серцями,
А в України давно розбите серце.
Та її пісня ллється, ллється,
Наче дівчина молода, молода,
А натерпілась, наче століття за два.
Її серце має битись, приходити до тями.
Вона мусить! Бо що ж тоді буде з нами?
Приспів:
Через біль і розпач,
Через зраду і обман,
Так потихеньку загоюються рани...
І якби не було образливо і гірко,
Просто знаю,
Що чекає її вже щаслива зірка!
Через терни до зірок
Робимо за кроком крок!
Засвоїмо урок
Через терни до зірок!
Знаєш, той, хто свободи не має,
Її в інших постійно забирає...
Так шкода, що Україна у вогні
Через тих, у кого війни в голові.
І ще не вмерла! І не загине!
А буде жити! Розквітне віднині!
Не відбере її ніколи жодний злочинець,
Допоки ти пам'ятаєш, що ти - українець!
Приспів.
Через терни!
Через терни до зірок!
До зірок! Поділитись сторінкою: 
| |
