Тримайся, моя Україно!

Ми знаєм, що нині стоїть на кону,
Про що наша клятва й молитва...
Не ми починали цю вашу війну,
Та мусим ставати до битви!..

Ми знаєм: когось принесуть на щитах,
Погасне судьба за судьбою...
Та знаємо також: Вітчизна свята
Нікому не буде рабою!..

Рука не здригнеться і воля тверда,
Віч-на-віч виходьте, ординці...
Земля наша вічна й така молода
В могилі вам вашій присниться...

Безбожницька ваша сліпа іпостась –
Стоптати, убити, украсти...
Отримайте, гади, Бог решту додасть,
Захланна ординська напасте...

Цілуємо руки святих матерів,
Бо суне москаль з перепою...
Ви нас виглядайте при кожній зорі,
Коли не повернемось з бою...

Впадемо в намолений шепіт трави,
І небо заквилить чаїно...
Та в світі, нарешті, не стане маскви...
Тримайся, моя Україно!..

Поділитись сторінкою: