| |
Приспів:
Ой, люлі, люлі,
Налетіли гулі,
Налетіли гулі
Та й сіли на люлі...
Сонце зайшло! Закривай очі, дитя,
Ночі в підвалах, під навалом
Нам пророчать життя.
Ти ще маленький, твоє серденько
Битиме серцебуття,
Тиша у день, то грім у ніченьку,
Матиме сенсу звитяга,
Навколо світ жорстокий і добрий
А в ньому купа пірамід
І душі рабів летять за обрій,
Поки ти спиш, там ведуть на плаху
Тих, хто програв свої партії в шахи.
Діти покуту несуть монахам,
Німфи - падишахам.
Колона зла носить циліндри, не конуси,
Де погони та п'ята влада, як п'яте колесо,
Де голод! Де холод!
Де не видно тобі серединки!
В Феміди зав'язані очі, зав'язані руки
І плащ невидимки!
Під звуки вибухів ти бачиш сни в підвалі,
Мама не зна що далі! Сльози хова в вуалі
І молить Бога: Хай дитя цього не пам'ятає!
Ковтає горе і співає:
Приспів.
Настане ранок і дитя відкриє очі,
Та ручки до мами простягне, тепла захоче,
Та, чомусь, матуся досі спить, очі закриті...
Холодне тіло... Господи, цей біль несамовитий!
Від сьогодні ти вже більше не дитя, запам'ятай!
Але знай, що душа її летить в далекий рай!
Ти завжди будеш не сам, хоч наодинці засинаєш!
Мама ангелом стала і щоночі тобі співає:
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
