| |
Друже мій, станьмо в стрій!
Чуєш на Сході гримить –
А значить завтра в бій!
Знов у нашій хаті вороги трикляті,
Знов імперське кодло лізе з всіх щілин,
Знов прийшло зі Сходу горе для народу,
Знову час настав згадати,
Брате, наш козацький чин!
Станьмо, браття, сміло за святеє діло!
Дух Тараса в серці кожного горить!
Україну-Мати з пекла визволяти!
Кожен хто чим може наближає Перемоги мить!
Ширше крок! З нами Бог!
Будь благословенна, Pідна Cторона!
Краща нагорода – шана од народу
Високо до неба підіймімо наші знамена!
Українські креси з Ялти до Одеси,
Від степів Донецьких до Карпатських гір,
Чернігів і Суми – гетьманськії думи,
Сонце Перемоги ще засяє, ще настане мир!
Сили тьми ідуть війною!
Побратиме, час до бою!
Ой, у Збройних Силах файні хлопці!
Ще й прийшли з Майдану добровольці!
Страху ми не знаєм, Землю визволяєм
Від московців!
Гей, спільним фронтом, гей! Гей!
Серце в серце: однокровці!
За Поребрик нечисть гнати будемо завзято,
Геть з моєї хати, окупантський зброд!
Наше діло святе! Двічи не вмирати!
За правду! За волю! За народ!
Злі часи. Дикі пси
Впились в Рідну Землю – спробуй віджени.
Знай, вражино клята, нас вам не здолати!
Різні та єдині України доньки та сини!
Лицарська звитяга, бойова наснага,
Віра в побратима і у весь нарід,
Кров наша гаряча, козацькая вдача
І Божая Матір - нам покровом
Від недоль і бід!
Вражі гради не стихають,
Безупину насипають.
Ой, на, ой, насипте на хвіст солі!
Згиньте, вражі діти, та й в недолі!
Скільки українців ви замордували
Та й в неволі...
Гей, пам'ятаймо, гей! Гей!
Скільки горя, скільки болю!
Як самі в бою поляжем, дітям перекажем
Ненависть ми нашу до кремлівських псів!
Від Сяну до Дону люті вам прокльони
За наших полеглих козаків.
Прийде час й кожен з нас
Встане перед Богом на Страшнім Суді.
Хоч гріхів й багато, але вірим свято,
Що за праве діло насипаєм чорній ми Орді!
Знову сурми звуть до бою!
За своє встаєм горою!
Хоругви над головами!
Дух козацький поміж нами!
Тільки вперед! Поділитись сторінкою: 
| |
