| |
Давай підем туди,
Де сяяли вогні,
Що з вікон поїздів
Ми бачили тоді,
Коли ще мали шанс
Піти разом і час
Здавався нам таким,
Що йде лише для нас...
І кілька зайвих фраз
Сприймались ніби жарт -
Без болю, без образ,
То був такий азарт...
Ми підем навесні,
Ще поки усі сплять,
Вони усі сліпі -
Від остраху тремтять...
Давай підем туди,
Де ніби ми спимо,
І в тому чудо-сні
Насправді живемо...
Вдихаємо думки,
Що чисті і святі,
Без сліду метушні
У світло ми йдемо...
А може нам збрехать,
Що вже не разом ми -
Мені геть не звикать
Неправду всім казать.
Та ліпше восени,
Ще поки всі не сплять,
Втечемо, хай вони
Від остраху тремтять... Поділитись сторінкою: 
| |
