Скільки минуло літ

Ридає ніч піснями солов'я,
Для пари, що покрита сивиною...
Часи минули, як цвіла земля
Їм круглий рік, цвіла, навіть, зимою...

Мороз зимою казку малював,
А довгі ночі – тільки для кохання...
І кожен ночі, наче чар чекав,
Чомусь тоді не спалося до рання...

А навесні збиралися в політ,
Були обоє в медунковім цвіті!..
О, скільки літ, скільки минуло літ,
Їх певно стільки, як волошок в житті...

Поділитись сторінкою: