| |
Цілий вечір і, часто, до самого ранку
Під стареньким кіптявим іще каганцем
По хатах розквітали колись вишиванки,
Як майбутньої долі щасливе лице!
Піднімає життя щораз вище нам планку,
І, коли вже приходить час іспит тримать,
Придає нам наснаги нова вишиванка,
В ній готові на все часу відповідь дать!
Хрестиком розмічене шиття,
Думи на нім вишиті й тривоги,
З ним натхненно все своє життя,
Свій натільний хрест несли до Бога!
А коли вже на нас поповзли чужі танки,
Та загарбник рішив наші землі забрать,
Наймужніші із нас одягли вишиванки,
І пішли Батьківщину свою захищать!
Ще прийдуть в Україну щасливі світанки,
Небувало розквітне майстерність митців,
І одінемось всі ми тоді в вишиванки,
А в найкращі одінем за волю борців!
Хрестиком розмічене шиття,
Болі на нім вишиті й тривоги,
З ним нам легше все своє життя,
Свій нелегкий хрест нести до Бога!
Вишиванка нам душі теплом зігріває,
Та наснаги на кручах життя надає!
Вишиванка - то знак працьовитого краю,
Що віками мережить тут щастя своє!
Хай над світом щаслива вже доля злітає,
Скільки можна усім натикатись на зло?
Вишиванок для всіх Україна надбає,
Щоб планету чарівне шиття вберегло!
Хрестиком розмічене шиття,
Долі на нім вишиті й тривоги,
З ним і далі в широчінь життя
Понесемо свій ми хрест до Бога! Поділитись сторінкою: 
| |
