Розкажи мені, вітре

Тихо ходить між кленами осінь,
Оглядає замріяний гай,
І напоєний росами вітер
Їй гукає услід: Почекай!..
Ти за нею не квапся, мій друже,
Налякаєш царівну-красу,
Синь волошок гарячого літа
Я для тебе в очах принесу...

Приспів:
Розкажи, розкажи мені вітре:  |
Чого листя з дерев обліта?    |
І, умита рясними дощами,      |
В ірій осінь летить золота?.. | (2)

Розкажи, як над бронзовим світом
Пестиш ти королеву-зорю,
Від жаги зрозуміть таємниці,
Мов свіча новорічна, горю.

Приспів.

Поділитись сторінкою: