Завітала осінь у наш сад

Завітала осінь у гості у наш сад
І встеляє до ніг килим багряний,
Розплітає у верби коси Листопад,
На крилах лечу до тебе, коханий!..

О, яка неповторна блаженна мить!
Розсипає осінь на коси листя золоте,
Малює дерева, верховіття золотить,
Дарує прекрасний час, небо голубе...

Глянь, сонце купається в багрянцю!..
Пригощами сипле проміння золоте,
Я запрошую на білий вальс до танцю
І закружляю як вітер листя тебе...

Осінь срібною ниткою пряде, гаптує,
Одягнула у вуаль Бабине літо,
Від сонечка тепла душа цвіте, квітує,
І як троянда радіє білому світу...

З тобою зустрінемо заметіль зими,
Розпалимо у серцях вогонь любові,
Заколише солодкий сон до весни,
Намалюють казку нам ясні зорі...

Ловлю промінчик сонця у долоні,
Щоб подарувати тобі тепло земне,
Біжать дні за днями, як бистрі коні,
Прошу тебе, коханий, зігрій ще мене!..

Поділитись сторінкою: