О, де ти, юносте моя!

А час летить птахом без вороття,
Ніби вчора цвіли мені сади...
О, скажи, мені, де ти, юносте моя?
Де загубилась? - Щоб тебе знайти!

О, чорнява дівчино циганко,
Я покличу тебе з минулих днів,
Буду ждати край села до ранку,
Як зелен клен здалека журавлів...

Я прошу, прийди у безсонні сни,
Босоніж піду назустріч долі
І нарву пахучі квіти з роси,
Сплету віночок митті казкові...

Я вдихну у безкраї поля на волі
І нап'юсь водиці з джерела,
І усміхнеться сонечко долі,
Зацілую стежки, де ходила я...

За гаєм золотіє лан пшениці,
Як червоний мак, золоті літа...
Кружляють наді мною білі птиці,
Ведуть крізь світи на берег Дністра...

Я піду у трави, у діброву
Там, де солодка малина росте.
І почую спів - солов'їну мову -
Від втіхи душа весною зацвіте!..

Іду стежками літа в осінь золоту,
Вітерець здіймає листя тополі,
О , небо, поверни на мить весну,
Мій рай, сонячні дні веселкові!

Поділитись сторінкою: