Її вітчим був ще тим диваком

Я тоді ще подумав:
Добре йому іти,
Знаючи, що робити,
Не помічаючи пустоти,
Пам'ятаючи все, що було,
Приймаючи все, що є,
Чітко собі уявляючи
Майбутнє своє,
Вірячи, що нічого
Не зміниться,
Здогадуючись,
Що ніхто не втече,
Підставляючи під драбину
Щоразу інше плече...

Я сказав йому тоді:
Роби те, що маєш робити,
Роби!
Робота – лише частина
Нашої боротьби,
Віра – лише пісок,
Попіл морів,
Дерева насправді
Ніколи не виростуть
Без садівників!..

Поділитись сторінкою: