| |
Тату, тату, тату, не йди!
Хто ж мені казку розкаже, як ти?..
З ким на Різдво я до діда піду?..
Хто українську навчить коляду?..
Може я десь неслухняна була?
Маму часом розгнівити могла.
Часто на мене був сердився й ти:
- "Я більше не буду!" Тату, не йди!
Любий, коханий, потрібно іти,
Щоб волю у рідний наш край принести.
Ти в тому бою лиш одне пам'ятай:
Діти чекають! Скоріш повертай!
А я буду вірно на тебе чекати,
Буду щодня тебе я виглядати,
Богу молитися буду за тебе,
Хай бережуть тебе ангели в небі!
Батьку, батьку, хочу, як ти!
В бій з ворогами завзято піти,
Щоб край боронити, і маму, й сестру!
От тільки ще трохи нехай підросту!
А ти у бою ворогам не здавайся!
Здобудь перемогу й додому вертайся!
І волю святу принеси в рідний край!
Батько! Батьку! Скоріше вертай!
Синку, синочку, дитинко, прощай!
Мама чекає тебе, пам'ятай!
Хай тебе Бог береже на війні!
Хай поверне живим сина мені!
Серденько, синку, їй-Богу, не знаю!
Чи із війни ще тебе дочекаю?..
Ось тобі хрестик на шию. Тримай!
Синку, синочку, дитинко, прощай! Поділитись сторінкою: 
| |
