На головну сторінку

Січовик


Слова: Яр СлавутичМузика: Геннадій Володько
Виконує: Олександр Василенко  (Співає Олександр Василенко)
До мого пісенника: 1 2 3

 
Добуте списа, лука, чи домаху,
Чи самопала — і втікає страх.
Шугає степом, як югастий птах, —
Його ніхто не сприйме за невдаху.
Гей, гей гей,
Не сприйме за невдаху!

Смакує рибу, варить саламаху,
Під небом спить на росяних степах,
Іде на битву з гнівом на устах
І смерть приймає, мов у спеку брагу.
Гей, гей гей,
Мов у спеку брагу!

Козак, боронячи в бою бунчук,
Готов зазнати стільки смертних мук,
Що будуть браття вічно поминати.
Гей, гей гей,
Вічно поминать!

Добуте списа, лука, чи домаху,
Чи самопала — і втікає страх.
Шугає степом, як югастий птах, —
Його ніхто не сприйме за невдаху.
Гей, гей гей,
Не сприйме за невдаху!
Гей, гей гей,
Не сприйме за невдаху!
Поділитись сторінкою: FB
 
  ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПІСНЮ
[cховати]

Ключові слова: Січовик, Яр Славутич, Геннадій Володько, Олександр Василенко
Джерело: з аудіокасети "Співає Олександр Василенко" (1994 р.)

Примітки:

Вірш "Січовик" написав Яр Славутич у 1940 році.

Пісню ввів: lastivka  16.02.2020
Відредаґовано: 16.02.2020
Переглядів: 94

  ЗАПИСИ, MP3, НОТИ Скачати безкоштовно :)

На жаль, до цієї пісні поки що немає жодного файла :(

Увага! Всі матеріали можна скачати безплатно виключно з ознайомчою метою для приватного використання! При додаванні файлів зважайте на авторські права! Щоб мати змогу додавати файли, у Вашому бровзері має бути дозволений JavaScript та відкривання нових вікон!

  ВІДЕОЗАПИСИ, КЛІПИ (1)


Олескандр Василенко, 1994
   

  ВИПРАВЛЕННЯ ТА ДОПОВНЕННЯ     ПРАВИЛА!     ДЕ СКАЧАТИ mp3 ?!
[cховати]
1. lastivka (член клубу) 16.02.2020 05:06    
Слова написав Яр Славутиш у 1940 році. Цілий текст вірша:

СІЧОВИК

Добуте списа, лука, чи домаху,
Чи самопала – і втікає страх.
Шугає степом, як югастий птах, –
Його ніхто не сприйме за невдаху.

Смакує рибу, варить саламаху,
Під небом спить на росяних степах,
Іде на битву з гнівом на устах
І смерть приймає, мов у спеку брагу.

Козак, боронячи в бою бунчук,
Готов зазнати стільки смертних мук,
Що будуть браття вічно поминати.

Це ним гордиться рідна сторона:
Великий Луг – як батько, Січ – як мати,
І кінь – як друг, і люлька – як жона.

***
Цим сонетом відкривається цикл "Запорожці" з книги "Гомін віків". Він заснований на традиційних уявленнях про українське козацтво. Герой вірша - відважна, мужня, загартована людина, яка над усе шанує рідний край і побратимський звичай. Автор підкреслює відчайдушність січовика, жагу до пригод ("добуде списа, лука, чи домаху, Чи самопала - і втікає страх", "шугає степом, як югастий птах"), невибагливість і природність ("смакує рибу, варить саламаху, Під небом спить на росяних степах"), одержимість у боротьбі з ворогами й кепкування над смертю ("іде на битву з гнівом на вустах І смерть приймає, мов у спеку брагу").
0/0


  Адреса цієї сторінки: https://www.pisni.org.ua/songs/2395993.html

 ВХІД
Е-мейл: 
Пароль: 
  Забули пароль?
  
  ПІДПИШІТЬСЯ! ГРУПИ У СОЦМЕРЕЖАХ
FB