| |
Я хотів би на місці розбійника бути розп'ятим,
Що висів на хресті праворуч від Ісуса Христа.
В ті хвилини страшні, перед тим, як в муках вмирати,
Я знайомі до болі слова прокричав:
О, Ісусе мій милий, Спасителю добрий, невинний,
Ти Святий, ну, а я такий грішний, нікчемний, твій раб.
Я не прошу у Тебе життя в передсмертну хвилину,
Я благаю, щоб Ти мене в своєму Царстві згадав.
Ти ходив по землі, яку Руки Твої сотворили,
Вчив людей доброти, ну, а я у цей час согрішав.
А тепер нас обох одинаково нагородили,
Правда я заслужив, ну а Ти, чому Ти постраждав?
О, Ісусе мій милий, Спасителю добрий, невинний,
Ти Святий, ну, а я такий грішний, нікчемний, твій раб.
Я не прошу у Тебе життя в передсмертну хвилину,
Я благаю, щоб Ти мене в своєму Царстві згадав.
Я дивлюсь на Христа, з-під вінка Кров струмочком стікає,
Я би витер її, але руки прибиті мої,
І до серця мого холод смерті страшний підступає,
Ну а я ще борги, я борги не вернув ще свої.
Як би можна життя було своє спочатку почати,
Я б вже більш не грішив - у Ісусових ніг пробував,
Але пізно мені - час заслужену кару прийняти,
І солдати коліна вже скоро зламають мені.
Але, що це я чую, Христос ще мені промовляє,
Його погляд ласкавий враз душу пронизив мою.
І до вуха мого такі дивні слова долітають:
Кажу нині тобі - ти ще будеш зі мною в раю.
Я в невір'ї блукав, але очі Христа такі милі,
Мов бальзам, є остання надія моя.
Вона в тіло моє раптом влили бадьорість і силу
Я щасливий тепер, і спокійно вмиратиму я. Поділитись сторінкою: 
| |
