Люди-ляльки

Де не буває сил вогню,
Там панує холодний лід.
Я хочу йти, але стою,
А на тілі нитковий слід
Будете грати чужу роль!
Чуєш, тихо хтось сказав...
Душу і тіло - все під нуль
Хтось на руку намотав...

Приспів:
Станьте людьми хоч раз,
Заплутані нитками ляльки
Та ж позривайте маски, люди-ляльки!
Станьте людьми! Станьте людьми!
Станьте людьми!
Станьте людьми, люди-ляльки!

Де не буває сил волі,
Там керує холодний страх.
Забились в клітки, як кролі.
Не чіпайте! Хай буде так!
Тут кожен є сам по собі,
Беземоційна гра без сліз,
Хтось на верху, а ви на дні,
Покотились далі вниз...
Розгнівані... Залякані...
Збентежені... Ображені...
Безпомічні... Спустошені тривогами!..

Приспів.

Поділитись сторінкою: