| |
А там за пагорбом сідає сонце,
Люди питають хто ці двоє - хто це?
Сидять у тиші до самої ночі...
Вони б сказали, та не хочуть,
За них все скажуть очі...
Приспів:
Він покохав її по весні, |
Бо її очі, мов проліски, проліски!.. |
Він покохав її по весні, |
Бо її очі, мов проліски, проліски!.. | (2)
Її очі то є глибина, глибина...
Він щоночі тоне в них у своїх снах,
А зранку цей погляд завжди буде поряд!.. -
Хай люди говорять, вони не зі зла.
Її очі - чисте відображення,
Як знайти такі - ніхто не скаже нам.
Та зустрівши свої на всі сто,
Ти танцюєш, співаєш!..
Дон-дігі-дон, дон-дігі-дон.
Хай навколо все зникне на мить,
Хай не чути нікого, крім нас самих!
Хай сьогодні день, мов яскравий сон,
I в її очах квітне пролісок, пролісок!
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
