Даремно

Стопи віддали
Вовчим стежкам,
Темно мені, темно...
На зелен-трави
Сльози зронив,
Сонцем його весни...
Переплелися
Сни без жалю,
Труять чебрець жалом...
Льох засипали
Кметі до сну,
Абись-ми брав талим...

А гать в коліно
Чорна вода,
Вовчим його нюхом...
Тешуть оправи,
Злата не брав,
Дать задарма в тенета...
За вітром чує
Запах роси,
Темно мені, ой, темно...
Камені котить,
Сльози просив,
Ладою звав даремно...

Поділитись сторінкою: