| |
Сходжу з розуму -
Знову в позу ми,
Знову колемось, ніби рози ті,
Роззуті і без одягу,
Ти в бутік, а я на вагу.
Ти пробач мені за несказане...
Скоро знову ніч,
Скоро сказ мине, стемніє,
Думки стануть ясніше,
Вночі ти кричиш голосніше...
Знай, вже нікого окрім нас,
Вже час, я пас до темноти
І знаю напевно:
Приспів:
Ти не така, як всі!
Вирвана, зв'язана.
Ти не така, як всі!
Збуджена, бажана ти!
Не вкриваючись простирадлами,
Станем ми ідеальними пазлами...
Незламні тільки, коли удвох:
Видих-вдох, видих-вдох.
І знов, і знов все вивчаючи,
Ти - історія...
Програю я, або нічия...
Летимо, тримайся міцніше,
Вночі ти кричиш голосніше...
Знай, вже нікого окрім нас,
Вже час, я пас до темноти
І знаю напевно:
Приспів.
Віскі один к двом |
Перед дзеркалом, |
Речі всі по кімнаті... |
Не кажи нічого, |
Тільки дотиком, |
Слова під платтям... | (2)
Знай, вже нікого окрім нас,
Вже час, я пас до темноти
І знаю напевно:
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
