Кажуть люди – правда щира

Кажуть люди – правда щира,  (2) |
Яка я була красива.             | (2)

Очі мала, як терночки,      (2) |
Брови були, як шнурочки.        | (2)

Така'м була, як сніг біла,  (2) |
А тепер ня ненза з'їла.         | (2)

Не так ненза, як п'яниця,   (2) |
Прийде домів – не тямиться.     | (2)

По дорозі портки згубив,    (2) |
Прийшов домів – мене набив.     | (2)

– Іди, жінко, портки найди, (2) |
Як не найдеш, домів не йди.     | (2)

Ой пішла я коло плота,      (2) |
Тягну портки із болота.         | (2)

Взяла'м його за чуприну:    (2) |
– На ти портки, вражий сину.    | (2)

Поділитись сторінкою: