Заковані долі

Заблукала у серці твоєму,
Де є вихід, вже не знайду...
Зустрічаєш мене, як знайому,
Проводжаєш - кохану свою.
Твої ніжні карії очі,
Сильні руки і подих думок -
Відчуваю тебе, ми помовчим
І торкнемось у снах до зірок...

Приспів:
Чому так мало тебе? - Ти скажи...
Чому без тебе світанок безглуздий?..
І наші долі заковані розв'яжи,
Бо я не можу без тебе... Пусти...

Цілунок перший, другий, десятий,
І тихо плаче осінь сумна...
І твою долю заковану вкраду,
А ти мою бери - я твоя...
Ти не змушуй троянду кричати,
Що вже пізно, ти лишишся сам...
А я буду надію плекати,
Я за твоє життя все віддам!..

Приспів.

Поділитись сторінкою: