Світить незнайома зірка

Світить незнайома зірка нам,
Знову нас відірвано від дому,
Знов міста літак наш промина
До далекого аеродрому.
Тут у нас тумани і дощі,
Непогодливі посадки й злети,
Тут уранці, ввечері, вночі
Стануться вигадливі сюжети.

Приспів:
Надія - мій дороговказ,
За сміливість - удача відплата.
А пісня - про дім рідний в нас,
Завжди її будем співати.

Ти збагни, що здалеку, отут
Різні речі меншають одразу,
Хмари грозовії розтають,
І безглуздими стають образи.
Треба лиш терпінням запастись,
Розпачу не відати й нестями,
Щоби мати від життя колись
Радості маленькі телеграми.

Приспів.

Маю ж пам'ятати повсякчас
Недоспівану ще нами пісню,
Втому і любов в твоїх очах,
Сині заметілі в ріднім місті.
Знов міста літак мій промина,
І розлуки в нашому житт'і  є.
В небі незнайома зірка нам
Світить, ніби пам'ятник надії.

Приспів.

Поділитись сторінкою: