Слався, Украйно! Слався Січ!

Гей, браття, наливай!
Най рікою ллється мед!
Бій позаду, тож тепер
Давайте святкувать.
Братство, пий, їж та гуляй,
Та й гетьмана прославляй.
Ще Украйну будуть в світі
Шанувати.
Неньки нашої сини,
Наша кров – роса для трав,
Що встеляють Дикий Степ
Близ Січі.
Нам не прожити без війни,
В наших жилах грає кров,
Гримнуть тулумбаси,
То й зберемсь на віче.

Ой, же налий ти нам, шинкарю,
Щоб тебе дідько лисий взяв!
Щоби козацькую нашу славу
Ти та й довіку памятав!
Вип'ємо, браття, просто неба,
Вип'єм за волю. То свята річ!
Іншого щастя нам не треба,
Слався, Украйно! Слався, Січ!

Пісню славну заведем
Про бистрини та пороги,
Про усе, чим так багатий
Батько наш Дніпро.
Смуток з серця проженем,
Негаразди та тривоги,
Бойовий дух підіймемо
Вворогам назло!
Вчора кулі тут свистіли,
І за волю шаблі гнулись,
І у запалі баталій
Закипала кров.
Зараз мед тече рікою,
Життєдайною водою,
Тож пом'янемо полеглих
Й заспіваймо знов!

Гей, браття, наливай!
Кухлі підіймай!
Нумо, браття, випивай!
Пісню файну заспівай!

Поділитись сторінкою: