Оберіг

Соловейку не спиться ночами,
Плеще сріблом притомлений став.
Позбігалися зорі-прочани –
Молитов наливають вустам.
У вікні сяє свічка родинна
Наших милих Іванків, Мар'ян –
То найкраща моя Україна
Засинає під спів солов'я.

Приспів:
Щоб у долі не було двобою,
Як ступаєш за батьків поріг,
Ти візьми вишиванку з собою
Як найбільший святий оберіг.

А удосвіта вийдуть тополі,
Щоб в дорогу тебе провести,
Розбіжаться волошки по полю,
Щоб повік серед жита цвісти.
Сива стрічка Сули серед луків
Нагадає матусю в журбі,
Коли рідні натруджені руки
Вишивали сорочку тобі.

Приспів.

Хай радіє земля стоголосо,
Хай квітують весною сади.
Крізь роки по розгублених росах
Повернись неодмінно сюди.
Тут тебе батько й мати стрічали
З небезпечних далеких доріг.
Тут тебе Україна вінчала
Й дарувала тобі оберіг.

Приспів.

Поділитись сторінкою: