Дислокація

Заблукав у темнім лісі Я,
Та й не знав куди мені піти.
Налякався лісу не на жарт,
А потім раптом я все зрозумів.
Є тепер лиш Ви у мене,
Ясні зорі, темний ліс,
Тут усе таке знайомо,
Я, здається, тут і ріс!

Заблукав у чистім полі Я,
Та й не знав куди мені піти.
Я хотів сховатись від дощу,
Та коли він почався - я не зміг.
Є тепер лиш Ти у мене,
В чистім полі теплий дощ,
Давай обнімемось, підемо,
Туди, куди захочемо!

У студену зимню пору,
Я піду горі, угору.
Буду тагде там блукати,
Таких самих позерати...

Заблукав в великім місті Я,
Та й не знав куди мені піти.
Я вже думав, шо я одинак,
Та поки не зустрів таких самих.
Є тепер лиш Ви у мене,
Є тепер лиш я у Вас,
Тьотя Света, дядя Коля,
Дядя Вова, дядя Стас!

Ясні зорі, темний ліс,
Я, здається, тут і ріс!
Ясні зорі, темний ліс,
Я, здається, тут і ріс!

Поділитись сторінкою: