Моя географія

В моєму паспорті немає вже місця,
Щоб ставити візи.
Але я знову вирушаю у путь,
Я складаю валізи,
Але я знову мчуся в аеропорт
І в безодню порину,
Але я знаю, що повернуся знов
В Україну, в Україну!

Я бачив гори, океани, міста,
Я бачив пустелі
І я здіймався аж до самих небес,
Я пірнав у тунелі,
І часом думав я, що не доживу,
Що тут і загину,
Що вже ніколи не побачу свою Україну,
Україну, Україну, Україну!

Я бачив дуже дивовижні місця,
Людей і події,
Мене відвідували дивні думки
І дивнії мрії,
У світі безліч дивовижних речей
І я радів, як дитина,
Та найдивніше, що я в світі знайшов –
То моя Україна, Україна, Україна,
Україна!

Поділитись сторінкою: