Мій сон

За обрієм обрій, за обрієм даль,
Безмежна, заплутана, згубна печаль.
За обрієм свищуть холодні вітри,
Летять в круговерть нетримкої імли.
Я світ нездійсненний у сні свому взріла -
І щиро, безглуздо душею зраділа:
Той світ був прекрасний, усміхнений, легкий,
Щасливий, чарівний, але так далекий...

Безмежний, прекрасний, усміхнений, легкий, |
Щасливий, чарівний, але так далекий!..     | (2)

За обрієм сльози, за обрієм сміх,
За обрієм кволий, спотворений гріх,
За обрієм світло, за обрієм день,
Освітлений диким потоком ідей.
Безмежний, освітлений полум'ям гарним,
Для мене назавжди закритий, незнаний
Та сонце ранкове мій сон перебило
І світ у промінні своєму втопило.

Безмежний, прекрасний, усміхнений, легкий, |
Щасливий, чарівний, але так далекий!..     | (2)

Безмежний... Безмежний...
Прекрасний... Прекрасний...

За обрієм обрій, за обрієм даль,
Безмежна, заплутана, згубна печаль.
За обрієм свищуть холодні вітри,
Летять в круговерть нетримкої імли.

Безмежний, прекрасний, усміхнений, легкий, |
Щасливий, чарівний, але так далекий!..     | (2)

Але так далекий!

Поділитись сторінкою: