Голубка

Тішся, дитино, поки ще маленька.
Ти ж бо живеш навесні,
Ще твоя думка літає легенька,
Ще твої мрії ясні.
Мрія полине із думкою вкупці
Геть у далекі світа,
Крил не втинай сизокрилій голубці,
Хай вона вільно літа!
Чи пам'ятаєш ти казку-дивницю,
Як то колись принесла
Тую цілющу, живущу водицю
Дрібна пташина мала?
Їй не страшні були дикі простори,
Скелі і хвилі морські,
Перелітала найвищії гори,
Мала крильцята прудкі!

Приспів:
Крил не втинай сизокрилій голубці,
Хай вона вільно літа!
Хай та голубка із думкою вкупці
Линуть в незнані світа!

Так твоя думка швиденько полине,
Тільки їй волю даси,
І принесе з чарівної країни
Краплю живої роси.
І як приступить журба невмируща
Та до серденька твого –
Тая водиця живуща, цілюща,
Буде цілити його.
Їй не страшні були дикі простори,
Скелі і хвилі морські,
Перелітала найвищії гори,
Мала крильцята прудкі!

Приспів. (3)

Поділитись сторінкою: