Подружка

Я тебе чекала аж два роки,
Уві сні вчувала твої кроки,
Вірність берегла, жила думками,
Заповняла самоту піснями.
Ти прийшов, омріяний весною,
Та зустрітись не хотів зі мною,
Відцвіли пелюстки і зів'яли,
Розкажи, чому чужими стали?

Приспів:
У сльозах кохання човен тоне, |
На шляху до щастя перепони,   |
Це вона, це подруга, я знаю,  |
На дорозі стала нам до раю.   | (2)

Я тебе чекала, та навіщо?
В серпні ще і холод, вітер свище,
Сльози струменять такі солоні,
Їх уже озера у долонях.
Знай, вона кохати так не зможе,
І не встелить щастям твоє ложе,
Тож, коханий мій, не обпечися,
Промине весна, пожовкне листя.

Приспів. (2)

Поділитись сторінкою: