Розбуди мене

Розбуди мене покликом у ніч,
Шумом дощу, криком птахів.
Закружляй хоча б на коротку мить
Вітром поміж дахів...
Огорне печаль не прожитих днів,
Туга моя серце гойдне,
Білим птахом в ніч пролітає день,
Скільки їх ще мине?..

Твій останній крок переллється в сни,
Мертві дощі з неба впадуть,
Розкидають слід чорні смуги днів
Й знову зберуться в путь...
Розімкнуть громи сиві руки хмар,
Вдарить в вікно клекіт грози
І відчуєш ти на своїх вустах
Тільки тепло сльози...

Я знов не повірю тобі!
Десь загубились слова.
Ти догораєш в мені
Сном чорно-білого дня!..

Речитатив:
А земля лежала кругла і достигла,
Неначе ціла нота,
І мої почуття загострювалися
На кінчиках снів.
О, Боже мій, я ж сама бачила,
Як плакали квіти весною...
Чому ж цей дощ
Так насміявся з мене?..

Розбуди мене покликом у ніч,     |
Шумом дощу, криком птахів,       |
Закружляй хоча б на коротку мить |
Вітром поміж дахів...            | (2)

Поділитись сторінкою: