Не кажи вйо

Ух! Я з'явився на світ м'який,
Як Вінні Пух, і моторний, як слід.
Дивувався усьому, що бачив довкола,
Усвідомлював – неабияка школа.
Крок за кроком, за роком рік,
Мені вісімнадцять – пристойний вік.
Під носом був, перед носом гріхи,
Життя час від часу дає на горіхи.
Грішити - грішив, як же без цього?
Поки не знайшов до Бога дороги,
Там так багато усяких грибів,
Мені здалося – я все зрозумів.
Але якби не так, не так як усі
Я сприймав цей світ, його чудасії:
Їси сало, не їси сало -
Завжди знаходяться ті, кому мало.

Не кажи "Вйо", поки не перескочиш!  | (7)

Не кажи "Вйо"! Не кажи! Не кажи!

Я переоцінив себе!
Я переоцінив себе...
Незрозуміло, як таке сталось,
Але мені здалось, що мало помалу
Ми поламали, полапали поле,
Бо мали безкриле все миле довкола.
Подекуди ями,
Подекуди батуї, канави.
Позаду бори,
Попереду золоті храми.

І не кажи "Вйо", поки не перескочиш

Не кажи "Вйо", поки не перескочиш!  | (2)

Не кажи "Вйо"! Не кажи! Не кажи!

Не кажи "Вйо", поки не перескочиш!  | (3)

Не кажи "Вйо"! Не кажи! Не кажи!

Не кажи! Не кажи! Не кажи! Не кажи! | (4)

Поділитись сторінкою: