Вечірня елегія

Ні, не можу спати, ніч, як, океан,
Білі стіни й хати світяться в туман,
Вийду в сад, пройдуся, роси й спориші,
Стану й подивлюся - тихо, ні душі.

Яблуні і вишні вітами сплелись,       |
Ті ж вони колишні, тільки я змінивсь. | (2)

Тільки я з літами як од гілки лист,
Ось прийду до мами, але вже як гість,
Не судилось стати в полі сіячем,
Білі стіни й хати будять тихий щем.

Яблуні і вишні вітами сплелись,       |
Ті ж вони колишні, тільки я змінивсь. | (4)

Поділитись сторінкою: