| |
Розхристана постіль і сонце в бокалі,
Твоїх очей відблиск і, наче в дурмані,
Це наше життя, наше життя, твоє і моє.
Троянди в кімнаті розкидані стежкою
Наших доріг, тихою, тихою стежкою в Рай.
Твоїх чар поцілунки та ніжні обійми,
І літнії ночі летять, наче мрії,
Нам ангел з-за хмари грає кохання блюз.
І, що тоді нам від життя було треба?..
Ковток лиш повітря і чистого неба,
Ще поцілунків твоїх теплий дощ.
Приспів:
А я таки, а я таки,
А я таки тебе люблю,
Бо я таки, бо я таки,
А я таки тебе люблю!
В зоряних травах там, де роси спадають,
Де ніхто нас не бачить, ніхто нас не знає,
Заколише нас вітер, укриє серпанком туман,
І я візьму твою ручку у свої долоні,
Приторкнуся до неї своєю щокою
І розкажу тобі про секрети твої і мої.
А хочеш-но правди? Подивись мені в очі,
Вони тобі скажуть, що жити не хочуть
Без твоїх очей, твоїх очей, твоїх очей!
Приспів.
Я збагнути не можу, де усе те поділось,
Там, де літо було - все зимою укрилось,
І нема тих очей, що мені дарували тепло.
Як тільки сонце заходить, опускає на плечі
Мені руки свої теплий вечір... Він шепоче мені
Твоїми губами: "Я хочу тебе...",
Я з осіннім дощем і золотом листя колисаю згадку,
Як дитя у колисці, то тиха згадка про тебе,
То краща згадка про тебе, єдина згадка про тебе!
Приспів.
Тебе люблю! Поділитись сторінкою: 
| |
