Надія

Пролітають літа і нема вороття,
Вже за обрій ховається сонце,
Але ми молоді, бо душа молода,
Ще не стукає старість в віконце.
Хоч онуки уже зігрівають серця,
Та не любиш ти слово "бабуся".
Кажеш, що, як раніш, ти - дружина моя,
Ну, а я вже хай буду – дідусьом.

Приспів:
Надіє моя, зіронько з висока, |
Пораднице і радосте моя,      |
Чого ти зажурилась, кароока?  |
Усмішка тобі більше до лиця!  | (2)

На узбіччі життя залишаю печаль,
Біль і смуток пливуть за водою,
І я клопоти всі забуваю, коли
Зустрічаємось вдома з тобою.
Берегине ти наша, любове моя,
Щиро Богу за тебе молюся,
І я вірю, що скажуть онуки колись -
Ти - найкраща у світі бабуся!

Приспів. (2)

Усмішка тобі більше до лиця!

Поділитись сторінкою: