Опадає листя на алеї

Опадає листя на алеї,
Між стовпами бовваніє шлях.
В тебе очі дівчини моєї,
Що згубилась у чужих краях.

Попрощались ми в туманну осінь,
(Замовкали стомлені бої).
І її чорняві ніжні коси
Вельми дивно схожі на твої.

Та навіщо згадувать невчасно,
Те далеке в пам'яті шукать ?
Ти така замислена й прекрасна
І тепер живеш в моїх думках.

Із дерев зів'яле листя впало,
Тужать за повіткою вітри.
Може, нам для зустрічей зосталось
Два чи три погожі вечори.

Покривається пітьмою простір,
Я усмішку вуст твоїх ловлю.
Так скажи, замислено і просто,
Як вона шептала, що "люблю"!..

Поділитись сторінкою: