Стара кав'ярня

Приспів:
  Хрещатик. День. Старий, мов казка, Київ.
  Стара кав'ярня. Поблизу – метро.
  Старий П'ємо п'є каву з Арлекіно –
  Таким же сивим, як старий П'ємо.

Вони удвох п'ють чорну каву мовчки.
Що говорити? – Сказано усе.
А хвора совість очі свої вовчі
Розплющує і спогадом гризе.
Були у Коломбіни довгі вії,
Та швидко згасла зірка шапіто.
Цнотливу юність у старій повії,
Крім нас з стобою, не впізна ніхто.

Приспів.

Все сказано! Скінчилась пісня, баста!
Театр згорів... Пий каву і мовчи.
Кохання? – Дика вигадка фантаста...
Пий каву – зранку, в полудень, вночі!
А навкруги – юрби театр ляльковий.
Сліпа любов в полоні нас трима.
Ще люблять нас дівчата чорноброві...
Та Коломбіни серед них нема!

Приспів:
  Хрещатик. День. Старий, мов казка, Київ.
  Стара кав'ярня. Поблизу – метро.
  Старий П'ємо п'є каву з Арлекіно –
  Таким же сивим, як старий П'ємо.

Поділитись сторінкою: