Хто ж ми, браття?

Хто ж ми, браття?
Хто ж ми, браття? Хто ж ми є?
Хто нам жити в цоьму світі не дає?
Зірвем шаблю, вхопим списа,      |
Кониченьку гучно свиснем,        |
А Вкраїні хай зозуленька кує!    | (2)

Хто ж ми, браття?
Хто ж ми, браття? Хто ж ми є?
Чом меди в нас п'ються, ллються ручаєм?
На краю хмільного поля           |
Тільки мріє наша доля,           |
А над краєм чорний ворон виграє. | (2)

Хто ж ми, браття?
Хто ж ми, браття? Хто ж ми є?
Чом добро своє і силу роздаєм?
Вороги нам тешуть гарно          |
Як би нам слухняним ярма,        |
Ну а ми полову радісно жуєм.     | (2)

Гей, піднімемось на поклик,
На дзвінкий,
Адже ми усі від роду козаки,
Потанцюй же, пане враже,         |
Як тобі козак накаже,            |
А зозуля хай кує нам віки!       | (2)

Хто ж ми, браття?
Хто ж ми, браття? Хто ж ми є?
Хто нам жити в цоьму світі не дає?
Зірвем шаблю, вхопим списа,      |
Кониченька гучно свиснем,        |
А Вкраїні хай зозуленька кує!    | (2)

Поділитись сторінкою: